Правозащитник Мария Ясеновская: «Если ребенок совершил преступление – в этом виноваты взрослые»
Интервью Правозащитному центру «Поступ»:
Наиболее уязвимыми для насилия со стороны правоохранительных органов являются социальные сироты и дети, находящиеся в конфликте с законом – те, кто по разным причинам не может рассчитывать на помощь своих родителей и опекунов. Очень часто контакты детей указанных групп с сотрудниками МВС сопровождаются психологическим давлением, незаконным задержанием и жестоким отношением, которое может быть квалифицированно как пытки.
На сегодняшний день в Украине практически не существует эффективной системы работы с детьми, находящимися в конфликте с законом. Функционирующая система ориентирована на наказание, а не на превентивные меры – воспитание и социализацию детей групп риска.
Для решения этих проблем в 2010 году в Украине стартовал проект«Действия в защиту детей уязвимых групп: опыт Польши, Германии и Украины». Эксперты из трех стран, представители полицейских ведомств, социальных служб и общественных организаций приступили к разработке рекомендаций по созданию эффективной системы соблюдения прав человека по отношению к детям групп риска: детям, находящимся в конфликте с законом, детям улиц и социальным сиротам.
Данная общественная инициатива реализуется в рамках всеукраинской образовательной программы «Понимаем права человека» и программы «Правозащитная детская сеть Донбасса».
Администрируют проект специалисты правозащитного центра «Поступ» (Луганск) при финансовой поддержке ФондаРоберта Боша, а так жеФондаСтефана Батория врамках программы«Партнерство общественных инициатив» через партнера проектав Украинефундацию ПАУСІ.
Разумеется, у подобной инициативы достаточно партнеров. Активное участие в реализации проекта принимают представители Хельсинской Фундации Прав Человека (Варшава, Польша), ОО «Немецко-Российский обмен» (Берлин, Германия), ОО«М’АРТ»(Чернигов), ОО«МАРТИН-клуб» (Макеевка), фундация «Общественнаяальтернатива».
Уже в апреле в рамках проекта в Чернигове состоялся трехдневный семинар «Международные стандарты прав человека и обращения с несовершеннолетними, находящимися в конфликте с законом: опыт Польши, Германии и Украины». В семинаре приняли участие 20 экспертов. Нам удалось побеседовать с одной из ключевых фигур семинара, президентом ХОФ «Общественная Альтернатива» Марией Ясеновской.
- Что такое «превентивные меры»? Расскажите подробнее о Европейском опыте по замене наказания воспитанием при работе с детьми, находящимися в конфликте с законом.
Мария Ясеновская:В Европе давно руководствуются принципом: если ребенок совершил преступление – в этом виноваты взрослые. Именно поэтому там нет системы наказания, а есть превентивные меры – предупредительные и воспитательные меры, применимые к детям и подросткам. Подобные меры применяются очень активно и имеют свою градацию: от общих предупредительных мер для всех детей до подростков, совершивших серьезные преступления. К примеру в Польше нет колоний и тюрем для детей – только интернаты, внешне очень похожие на украинские показательные интернаты для детей сирот. В зависимости от проступков различают заведения разной степени ограничения свободы. Я была в одном польском интернате для девушек, совершивших достаточно серьезные преступления. Воспитанницам разрешалось ходить на дискотеки в военное училище. Были случаи рождения детей, и тогда администрация учреждения оказывала девушкам поддержку и помощь.
Меры ограничения свободы для несовершеннолетних назначаются Семейным судом – судебным органом, занимающимся исключительно правовыми вопросами, связанными с детьми и семьей. За исполнением приговора следят кураторы семейных судов – люди, от которых во многом зависят сроки пребывания ребенка в исправительном заведении, так как Семейный суд не определяет сроков ограничения свободы. Ребенок перевоспитывается под присмотром своего куратора, который наблюдает за процессом. Впоследствии куратор выносит вопрос о возвращении ребенка в общество на рассмотрение суда.
- Какие меры воспитания и социализации детей группы риска будут наиболее эффективны для современной Украины? Чем можно заменить наказание?
Мария Ясеновская:Говоря глобально начинать внедрение новой системы в Украине необходимо с разговора о ценностях, воспитании в семье, школе. У нас в стране дети воспитываются отнюдь не на гуманистических ценностях. Для них по-прежнему актуально утверждение, что сильный всегда прав. Мы не научились воспитывать, уважать мнение ребенка, его желания, выбор.
А уж преобразования исправительных заведений необходимо начинать с воспитателей и администрации. Детям в таких заведениях необходима помощь психолога, воспитателя, ведь ребенку необходима помощь в преодолении личных психологических барьеров, обучении социальным навыкам, которые ему помогут жить по законом современного общества по возвращении из исправительного (воспитательного) учреждения.
- Фиксируются ли в Украине факты систематических нарушений прав ребенка? Поставлена ли в известность об этих фактах европейская общественность?
Мария Ясеновская:Да, общественные организации постоянно проводят мониторинги соблюдения прав ребенка. В том числе в интернатах, колониях. В 2009 году мы даже подготовили альтернативный доклад по правам ребенка в ООН. Однако для Украины важен системный государственный мониторинг. Общественники просто не успевают охватить все, да это и не их задача. Они направляют свои ресурсы и возможности на решение наиболее значимых проблем.
Хуже обстоят дела с официальной информацией. В основном в отчетах говорится о детях-сиротах и количестве приемных детей. Информация о детях, находящихся в конфликте с законом, практически не предоставляется.
- Констанце Фритш, представитель берлинского Центра координации помощи детям и молодежи, предлагал организовать при управлениях МВД независимые мониторинговые группы. Как, на ваш взгляд, отнесется к такому предложению руководство МВД?
Мария Ясеновская:Здесь все достаточно грустно. В 2009 году были попытки создания областных общественных советов. Наша организация входит в состав Харьковского совета, но, насколько мне известно, совет собирался только один раз.
- Что грозит Украине в случае, если она не примет во внимание рекомендации европейских экспертов и эффективные механизмы правовой защиты уязвимых групп населения (в частности детей группы риска) так и не будут запущенны?
Мария Ясеновская:Нам по-прежнему грозит распространение жестокости и насилия в обществе, формирование агрессивных и военизированных молодежных группировок и отсутствии безопасности.
А при таком раскладе снижения уровня преступности в Украине точно не предвидится.
Правозахисник Марія Ясеновська:
«Якщо дитина скоїла злочин - у цьому винні дорослі».
Найбільш уразливими перед насильством з боку правоохоронних органів є соціальні сироти та діти, що перебувають у конфлікті із законом - ті, хто з різних причин не можуть розраховувати на допомогу своїх батьків та опікунів. Дуже часто контакти дітей зазначених груп зі співробітниками МВС супроводжуються психологічним тиском, незаконними затриманнями і жорстоким поводженням, яке може бути кваліфіковане як тортури.
На сьогоднішній день в Україні практично не існує ефективної системи роботи з дітьми, які перебувають у конфлікті із законом. Функціонуюча система орієнтована на покарання, а не на превентивні заходи - виховання та соціалізацію дітей груп ризику.
Для вирішення цих проблем у 2010 році в Україні стартував проект «Дії на захист дітей вразливих груп: досвід Польщі, Німеччини та України». Експерти з трьох країн, представники поліцейських відомств, соціальних служб та громадських організацій взялися за розробку рекомендацій щодо створення ефективної системи дотримання прав людини по відношенню до дітей груп ризику: дітям, що перебувають у конфлікті із законом, дітям вулиць і соціальним сиротам.
Ця громадська ініціатива реалізується в рамках Національної освітньої програми «Розуміємо права людини» і програми «Правозахисна дитяча мережа Донбасу».
Адмініструють проект фахівці правозахисного центру «Поступ» (Луганськ) за фінансової підтримки Фонду Роберта Боша, а також Фонду Стефана Баторія в рамках програми «Партнерство громадських ініціатив» через партнера проекту в Україну фундацію ПАУСІ.
Зрозуміло, у подібної ініціативи достатньо партнерів. Активну участь у реалізації проекту беруть представники Гельсінської Фундації Прав Людини (Варшава, Польща), ГО «Німецько-Російський обмін» (Берлін, Німеччина), ГО «М'АРТ» (Чернігів), ГО «МАРТ-ІН-клуб» (Макіївка), фундація «Громадська альтернатива».
Вже у квітні в рамках проекту в Чернігові відбувся триденний семінар «Міжнародні стандарти прав людини та поводження з неповнолітніми, які перебувають у конфлікті із законом: досвід Польщі, Німеччини та України». У семінарі взяли участь 20 експертів. Нам вдалося поговорити з однією з ключових фігур семінару, президентом ХОФ «Громадська Альтернатива» Марією Ясеновською.
- Що таке «превентивні заходи»? Розкажіть докладніше про європейський досвід щодо заміни покарання вихованням під час роботи з дітьми, які перебувають у конфлікті із законом.
Марія Ясеновська: У Європі давно керуються принципом: якщо дитина скоїла злочин - у цьому винні дорослі. Саме тому там немає системи покарання, а є превентивні заходи - запобіжні та виховні заходи, що застосовуються до дітей та підлітків. Подібні заходи застосовуються дуже активно і мають свою градацію: від загальних запобіжних заходів для всіх дітей до підлітків, які скоїли серйозні злочину. Наприклад у Польщі немає колоній і в'язниць для дітей - тільки інтернати, зовні дуже схожі на українські показові інтернати для дітей сиріт. У залежності від проступків розрізняють заклади різного ступеня обмеження волі. Я була в одному польському інтернаті для дівчат, які вчинили досить серйозні злочини. Вихованкам дозволялося ходити на дискотеки у військове училище. Були випадки народження дітей, і тоді адміністрація установи надавала дівчатам підтримку і допомогу.
Заходи обмеження свободи для неповнолітніх призначаються Сімейним судом - судовим органом, що займається виключно правовими питаннями, пов'язаними з дітьми та родиною. За виконанням вироку стежать куратори сімейних судів - люди, від яких багато в чому залежить термін перебування дитини у виправному закладі, оскільки Сімейний суд не визначає терміну обмеження волі. Дитина перевиховується під наглядом свого куратора, який спостерігає за процесом. Згодом куратор виносить питання про повернення дитини в суспільство на розгляд суду.
- Які заходи виховання та соціалізації дітей групи ризику будуть найбільш ефективні для сучасної України? Чим можна замінити покарання?
Марія Ясеновська: Говорячи глобально починати впровадження нової системи в Україні необхідно з розмови про цінності, вихованні в сім'ї, школі. В нашій країні діти виховуються аж ніяк не на гуманістичних цінностях. Для них як і раніше актуальне твердження, що сильний завжди правий. Ми не навчилися виховувати, поважати думку дитини, її бажання, вибір.
А вже перетворення виправних закладів необхідно починати з вихователів та адміністрації. Дітям у таких закладах необхідна допомога психолога, вихователя, адже дитині необхідна підтримка у подоланні особистих психологічних бар'єрів, навчання соціальним навичкам, які ій допоможуть жити за законом сучасного суспільства після повернення з виправної (виховної) установи.
- Чи фіксуються в Україні факти систематичних порушень прав дитини? Чи доведені ці факти до відома європейської громадськості?
Марія Ясеновська: Так, громадські організації постійно проводять моніторинги дотримання прав дитини. У тому числі в інтернатах, колоніях. У 2009 році ми навіть підготували альтернативну доповідь з прав дитини в ООН. Однак для України важливий системний державний моніторинг. Громадські працівники просто не встигають охопити все, та це й не їхнє завдання. Вони спрямовують свої ресурси та можливості на вирішення найбільш значущих проблем.
Гірше йдуть справи з офіційною інформацією. В основному у звітах йдеться про дітей-сиріт та кількість прийомних дітей. Інформація про дітей, що перебувають у конфлікті із законом, практично не надається.
- Констанці Фрітш, представник берлінського Центру координації допомоги дітям та молоді, пропонував організувати при управліннях МВС незалежні моніторингові групи. Як, на ваш погляд, поставиться до такої пропозиції керівництво МВС?
Марія Ясеновська: Тут все досить сумно. У 2009 році були спроби створення обласних громадських рад. Наша організація входить до складу Харківської ради, але, наскільки мені відомо, рада збиралася лише один раз.
- Що загрожує Україні в разі, якщо вона не візьме до уваги рекомендації європейських експертів та ефективні механізми правового захисту вразливих груп населення (зокрема дітей групи ризику) так і не будуть запущені?
Марія Ясеновська: Нам як і раніше загрожує поширення жорстокості і насильства в суспільстві, формування агресивних і воєнізованих молодіжних угруповань і відсутність безпеки.
А при такому розкладі зниження рівня злочинності в Україні точно не передбачається.
Матеріал оприлюднено у наступних виданнях:
http://narodnapravda.com.ua/discussions/4caeda9c9be68/
http://civicua.org/news/view.html?q=1479837
http://hr-activists.net/news/3749/
http://edu.helsinki.org.ua/index.php?id=1286440933
http://realgazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=2345
http://almamater.com.ua/modules/planet/view.article.php?205233/b0
http://uaport.net/news/ua/go/UN10100830061
http://gurt.org.ua/articles/7945/