14 листопада, в конференц-залі Луганської міської ради, відбувся круглий стіл «Толерантність у відносинах між жителями територіальної громади міста Луганська та іноземними студентами», ініційований ГО«Луганці».

Традиційний за форматом захід викликав великий інтерес громадськості у зв'язку з розгромом кіоску з шаурмою та побиттям іноземних студентів у центрі Луганська.
 

Головуючий на круглому столі заступник міського голови Олександр Ткаченко пояснив, що круглий стіл організовано тому, що ЗМІ стали все частіше піднімають проблему міжнаціональних і міжетнічних відносин, не властивих Луганському регіону.
«На території Луганщини проживає більше 120 народностей. І мені не зрозумілий такий пильний інтерес центральних ЗМІ до поодиноких конфліктів, які мають побутовий характер».

Також Олександр Ткаченко заявив, що він особисто просив голову ГО «Луганці» Сергія Коваленка не проводити акцію «Проти свавілля іноземних студентів» 9 листопада близько ЛНУ імені Шевченка.
 

У свою чергу Сергій Коваленко, пояснив присутнім позицію своїх прихильників таким чином:

«Поведінка людей, які приїхали як мігранти та біженці, переходять за рамки закону. Освіта працює погано - ВУЗи не контролюють ввезення іноземних студентів. Крім того, на території університетів знаходяться розважальні заклади.
Найближчим часом ми прийдемо до влади, і Луганськ зможе стати першим містом, яке прийняло наші вимоги. У тому числі і заборону на продаж алкоголю та тютюну після 22:00».
 

Професор ВНУ імені Даля Сейшелла Рашидов, серйозно стурбований ситуацією з побиттям студентів і розпалюванням міжнаціональної ворожнечі членами ГО «Луганці», спробував розібратися в ряді проблемних питань:

«Я прочитав статут ГО «Луганці». Він зареєстрований з порушенням норм законодавства, і у мене є багато питань, у тому числі й питання: куди дивилась юстиція, приймаючи даний статут?

Сергію, ви заявили в ЗМІ, що від продажу шаурми гроші йдуть терористам. Звідки такі відомості? І звідки відомості про те, що більшість з іноземних студентів залишається в Луганську і вступає у збройні угруповання?»
 

Чіткої відповіді на поставлені запитання Коваленко не дав.
 

Слово надали голові Африканської громади Ірині Веревічовій:

«В іноземних студентів у Луганську - багато проблем. До мене постійно звертаються африканці та жителі Індії з приводу порушень у їх ВНЗ. В основному - це фінансові проблеми. Уявіть, у жодного з іноземних студентів немає другого примірника контракту! При цьому іноземні студенти платять за навчання серйозні гроші. Наприклад, у Луганському медичному університеті ціна за навчання складає 5000 доларів на місяць. Зі свого боку я вже відправила до медуніверситету офіційний запит з проханням надати студентам другий примірник контракту.

Поки відповіді немає, адже проблема ще й у тому, що контракт укладається з контрактером, офіційним представником країни, а не із самим студентом».
 

Як з'ясувалося у ході дискусії, органи місцевого самоврядування (в особі Олександра Ткаченко) нічого не знали про існування даної проблеми.
 

Голова Організації українців, депортованих з Польщі, висловив припущення, що проблема міжетнічних конфліктів носить скоріше економічні корені:

«До нас у Луганськ їдуть не найбідніші іноземці. У них є дорогі ноутбуки, смартфони і всілякі такі речі. Тому й нашим студентам хочеться виглядати перед дівчатами не гірше. Звідси й легка заздрість, яка...іноді може проявлятись».
 

Слово знову взяв Професор ВНУ імені Даля Сейшелла Рашидов:

«Я багато спілкувався з туркменськими студентами і можу з твердістю заявити, що найважливіша проблема іноземних студентів - це адаптація. Коли я 30 років тому приїхав навчатися до Луганська, я теж багато чого не знав.

Що ж до українських ВНЗ, то тут - ситуація критична: Саудівська Аравія і ряд інших країн відмовилися від української освіти взагалі. Через корупцію, яка в нас процвітає, вони не визнають українських дипломів.

Що ж до розгрому шаурми та цинічного побиття ні в чому не винних студентів бітами та арматурою - то тут ситуація багато в чому продукується громадськими лідерами та непрофесійністю ЗМІ.

Я обурений ситуацією, яка склалася в інтернет сегменті ЗМІ. Ось новина «Луганчанин розчленував свою дружину та зберігав частинами 4 дні» - жодного коментаря. Наступна новина - «Кавказець зарізав українця в нічному клубі» - сотні коментарів, повних агресії й ненависті. Як таке може бути? Куди дивляться журналісти, редактори?
Важливо пам'ятати, що на всіх нас лежить тягар моральної відповідальності за те, що трапилося».

Заступник редактора газети «Вільний репортер» Сергій Старокожко не побачив нічого дивного в діях ЗМІ:

«Журналіст завжди шукає скандалу і завжди перебільшує те, що відбувається. Це все лише для того, щоб підвищити рейтинг видання та залучити до ЗМІ нових партнерів і рекламодавців».
 

Трохи інакше ситуацію прокоментував представник Правозахисного центру «Поступ» Ярослав Мінкін:

«Звичайно, непрофесіоналізм, який продемонстрували ЗМІ при висвітленні міжнаціональних конфліктів, вражає. Однак причина подібних висловлювань преси - в іншому. Досить зайти на сайт Управління МВС, і ви все зрозумієте самі. Саме звідси журналісти беруть гучні заголовки, які викликають агресію людей по відношенню до представників інших національностей».
 

Проректор ЛНУ імені Тараса Шевченка Олександр Бабічев детальніше розповів про інцидент з побиттям іноземних студентів:

«Хтось готував цю провокацію! Через годину після події у нас під гуртожитком стояли всі можливі камери місцевих та всеукраїнських телеканалів. Звідки це могло бути відомо? Уся Луганська область стояла на вухах! Паніка у дітей і батьків тривала кілька днів. Уявіть, який був стан наших гостей з інших країн і дівчаток, які якраз поверталися з навчання і побачили натовп головорізів з бітами в руках, що атакують студентів, які мирно сиділи. У ЛНУ імені Шевченка зараз навчається близько 700 іноземних студентів. І ми гарантуємо їх безпеку, але тільки на території навчального закладу».
 

Представник Аграрного університету Вікторія Рязанова поділилася своїми напрацюваннями:

«Найважливіша частина міжнародної діяльності університетів - підготовка іноземних студентів. Важливо розуміти, що деякі країни мають певний кадровий голод. Ось до нас і їдуть студенти - за знаннями та досвідом.

І якщо виникає проблема - не можна просто закривати на неї очі. Проблеми потрібно вирішувати!

Ми в університеті спеціально створюємо змішані групи для інтеграції іноземних студентів, проводимо фестиваль «Барви світу». Потрібно шукати ті моменти, які будуть тільки об'єднувати, а не роз'єднувати».
 

Заступник декана лікувального факультету Медичного університету Соловйова Ірина прокоментувала ситуацію вкрай коротко:

«У нас навчаються студенти з 40 країн світу. Приблизно 200-300 іноземних студентів на кожному курсі. І в університеті панує повне взаєморозуміння».
 

Представник студентського самоврядування ВНУ імені Даля Олексій Кривонос несподівано розставив акценти:

«Немає проблеми міжнаціональної ворожнечі. Є хороші люди в усіх етносах. Повірте, я живу в гуртожитку і знаю напевно: мир на нашій землі залежить від кожного з нас».

Віктор Ветлужських

Прес-служба Правозахисного центру «Поступ»