Чи доступні українські суди людині на візку? А людині на милицях? Чи мамі з дитячим візочком?
 
Щоб це з’ясувати, запрошуємо приєднатися до моніторингу доступності судів під час проведення Всеукраїнської кампанії «Правосуддя – без бар'єрів»!
 
Не обов’язково бути прикутим до візка, щоб «побачити» перешкоди на дорозі до українського суду. Ваше щасливе материнство або батьківство, і як наслідок – громіздкий дитячий візочок – і вже в приміщення більшості судів наврядчи ви потрапите.
 
Навіщо це вам потрібно?
 
Як би ми не ставилися до судової системи в нашій країні, треба визнати, що в цивілізованому світі не існує іншого, більш справедливого способу вирішення суперечок, ніж звернення до незалежного арбітру – суду. Суд покликаний не тільки визначати провину людини та її міру, а й захищати громадян від будь-якого посягання – чи то з боку держави, чи у стосунках між людьми.
 
Десять сходинок для молодої здорової людини і для 70-річної бабусі – це зовсім різні сходинки!
 
Існує чимала, але при цьому непомітна група населення, яка в нашій країні не має фізичної можливості скористатися правом на справедливий суд. Йдеться про маломобільні групи населення (ММГН).
 
Стати частиною цієї групи кожен з нас може в будь-який момент – і не тільки внаслідок нещасного випадку або тяжкої хвороби.
 
Хто такі маломобільні групи населення?
 
Згідно із визначенням, маломобільні групи населення – це люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До них належать не тільки люди з інвалідністю (у тому числі, візочники), а й люди з тимчасовими порушеннями здоров'я (наприклад, людина на милицях стає маломобільною), літні люди, яким через вік та стан здоров'я важко самостійно пересуватися, вагітні жінки, люди з дитячими візочками та багато інших.
 
В Україні існують спеціальні будівельні норми, що визначають критерії доступності будинків і споруд для маломобільних груп населення (ДБН В.2.2-17: 2006). Однак ці норми стають обов'язковими тільки при проектуванні та реконструкції будинків і споруд. Проте переважна більшість будівель суду – це якраз не новобудови. Зазвичай це пам'ятники архітектури, які, тим не менш, повинні бути доступні для всіх без винятку.
 
Перші результати кампанії показали, що моніторинг – це просто і швидко. За 15 хвилин перебування в суді можна зрозуміти, наскільки він доступний для ММНГ.
 
У чому особливість моніторингу?
 
Моніторинг безбар'єрності українських та білоруських судів проводиться з ініціативи учасників та учасниць Другого Міжнародного Курсу з прав людини для молодих активістів реалізованого в рамках спільної стратегії Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» та Білоруської правозахисної школи.
 
Моніторинг здійснюється за критеріями доступності спеціально розробленої анкети, зокрема, наявність пандуса, ліфта, ширина вхідних дверей, доступність інформації тощо. Також проводиться фотофіксація побаченого. Після відвідин суду заповнюється електронна форма анкети.
 
За результатами моніторингів будуть підготовлені узагальнені висновки і складено рекомендації по кожному об'єкту. Ці рекомендації будуть направлені в судову адміністрацію, комітети доступності та органи місцевого самоврядування, пропонуючи усунути проблеми.
 
Як приєднатися до кампанії?
 

• Заповнити анкету участника моніторингової кампанії
• Ознайомитися з інструкцією і завантажити карту спостереження для візиту до суду.
• Внести результати моніторингу в онлайн-анкету
• Вислати фотозвіт об'єкта моніторингу на адресу: [email protected] (при наявності)

 
Кампанія з моніторингу триваєз травня до кінця червня 2013 року. І охоплюємісцеві загальні, місцеві адміністративні суди, місцеві господарські суди (господарські суди АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя), апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, апеляційний суд АР Крим, а також суди Білорусі (Білоруська кампанія «Правосуддя – без бар’єрів»).
 
Якщо ви хочете взяти участь в моніторингу і досліджувати архітектурну доступність судів у вашому місті, і у вас виникли питання, зв'яжіться з координаторами кампанії за електронною адресою: [email protected]або за телефонами: +38 (050) 273-19-96 (Олена Луньова), +38 (050) 810-66-49 (Юлія Красільникова).
 
Приєднуйтеся до кампанії «Правосуддя без бар’єрів» у фейсбуці!