Протести в Білорусі, учасники та учасниці яких вимагають звільнення політв’язнів, проведення чесних виробів та кінця диктатури, тривають уже понад місяць. Ті громадяни Білорусі, які були змушені виїхати до України через загрозу переслідувань, за законом можуть перебувати тут до 90 днів. Що робити білорусам та білорускам далі – незрозуміло. Правозахисні організації України пропонують спочатку змінити термін перебування тут людей на знак солідарности. Нижче наводимо перелік документів, які були надіслані до МЗС України.


 
До Міністерства закордонних справ України
01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1
Міністрові закордонних справ України
Кулебі Дмитру Івановичу
Відкрите звернення
Шановний Дмитре Івановичу!
 
Останнім часом весь світ спостерігає драматичні події, що розвиваються навколо Республіки Білорусь. Стрімкі перетворення білоруського суспільства, що сформували стійкий соціальний запит на демократизацію, модернізацію і оновлення простору публічної політики в Білорусі, створили принципово нову суспільно-політичну ситуацію в республіці.
 
Масовий протест громадян Білорусі проти спотворення волевиявлення виборців по всій країні під час виборів президента, що відбулися 9 серпня 2020 року, спричинив бурхливу реакцію з боку представників державної влади, що супроводжувалася масовими актами насильства щодо мирного населення, насильницькими зникненнями, тортурами та іншими діями, що суперечать вимогам Загальної декларації про права людини, Європейській конвенції про права людини та іншим фундаментальним актам міжнародного права.
 
Велика кількість громадян Білорусі зараз перебуває в небезпеці, зокрема страждає від насильства з боку правоохоронних органів Білорусі. Водночас акти насильства з боку правоохоронних органів мають подекуди невибірковий, а переважно незаконний характер. У зв’язку з цим багато жителів Білорусі ухвалюють рішення щодо тимчасового переїзду до іншої, безпечної країни. Найчастіше для переїзду вони обирають одну із сусідніх країн, зокрема Україну. Це може зумовити суттєве збільшення навантаження на державні органи України, насамперед Державну міграційну службу України. 
 
Гарантування безпеки й можливості соціальної інтеграції таких осіб країною, що приймає, – це не тільки акт гуманізму і солідарності, а й вияв добросусідства, здатний позитивно вплинути на міжнародні відносини в майбутньому.
 
Україна уважно спостерігає за подіями в сусідній країні, а її офіційні особи різних рівнів, зокрема президент Володимир Зеленський та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, неодноразово давали їм оцінку, що дуже важливо для білоруського суспільства. Так, у заяві щодо виклику посла України в Білорусі на консультації до Києва Дмитро Кулеба зазначив, що “розвиток подій у Білорусі, суспільство якої висловило недовіру офіційним результатам виборів Президента Білорусі, кардинально змінює ситуацію в українсько-білоруських відносинах”.
 
Але партнери України з Люблінського трикутника пішли далі. У заяві міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України підкреслюється, що “повага до основних свобод та прав людини, включно з демократією та верховенством права, є необхідною для подальшого розвитку незалежної та суверенної Білорусі, яку ми повністю підтримуємо”.
 
Так, Польща представила план солідарності з Білоруссю, який, зокрема, охоплює положення, пов’язані з полегшенням в’їзду білорусів до Польщі і їхнім доступом до ринку праці. Литва відкрила свої кордони для білорусів, які виїжджають з гуманітарних міркувань, і розробила план заходів з надання притулку особам, які зазнали політичних переслідувань.
 
Нам відомо про те, що відбулася міжвідомча нарада в МЗС щодо Білорусі, за результатами якої планується внести Міністерством закордонних справ України на розгляд керівництва держави пропозиції щодо подальшого розвитку українсько-білоруських відносин. 
 
Водночас ми вважаємо, що одним з важливих кроків з метою надання допомоги білоруському народу може стати збільшення термінів законного перебування громадян Республіки Білорусь в Україні. 
 
Цей захід не потребує внесення змін до законодавчих актів України, додаткових витрат з Державного бюджету України та інших дій з боку державних органів України. Для реалізації цього рішення досить ухвалення відповідної постанови Кабінету Міністрів України за ініціативою Міністерства закордонних справ. 
Реалізація цього рішення знизить адміністративне навантаження на українську міграційну службу, дозволить громадянам Республіки Білорусь комфортно перебувати в Україні, стане актом підтримки білоруського народу в його боротьбі проти диктатури та за свої фундаментальні права.
 
Ця дія покаже всьому світу відданість України ідеалам демократії, поваги до прав людини, європейським цінностям і принципам міжнародного права.
 
Медійна ініціатива за права людини 
Проєкт “Без Кордонів”
Free Belarus Center
Благодійний фонд “Восток SOS”
Правозахисний центр “Поступ”
Центр прав людини ZMINA 
Дім вільної Росії в Києві
Центр громадянських свобод
Освітній дім прав людини в Чернігові
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Асоціація УМДПЛ
Центр “Ахалар”
 
Пропозиція щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання законного перебування в Україні іноземців – громадян Республіки Білорусь
 
Сьогодні Республіка Білорусь переживає дуже складний період, який, поміж іншим, супроводжує зростання рівня насильства всередині країни. Деякі її жителі змушені розглядати потребу тимчасово залишити свою країну до досягнення суспільно-політичної стабілізації в країні свого походження. 
 
На підставі вже відомих випадків можна впевнено прогнозувати суттєве зростання кількості громадян Республіки Білорусь, які прагнутимуть тимчасово переїхати до України. За дії чинного законодавства України це може створити проблеми для тих, хто переїхав, якщо вони будуть змушені перебувати в Україні понад 90 днів через тяглість подій у Білорусі, та, поміж іншим, призведе до істотного збільшення навантаження на Державну міграційну службу України.
 
Із 28 серпня 2020 року набула чинності заборона на в’їзд іноземців через зростання епідемії COVID-19. Відповідна постанова Кабінету Міністрів України передбачає випадки надання права на в’їзд біженцям та особам, що потребують додаткового захисту. Однак процедура надання захисту в Україні є складною та тривалою, а використання такого механізму для регулювання в’їзду громадян Республіки Білорусь може стати непереборною перепоною на шляху білорусів, що бажають потрапити до України.
 
Для розв’язання цієї ситуації пропонуємо внести зміни до чинної Постанови КМУ від 15 січня 2012 г. №150 “Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України” в частині щодо термінів законного перебування іноземців на території України, а саме:
 
пункт 1 доповнити  пп. 4: “4) громадяни Республіки Білорусь, які на законній підставі прибули до України, можуть тимчасово перебувати на її території, але не більш ніж 360 днів протягом одного календарного року”. 
 
Таке рішення не потребує додаткового державного фінансування, внесення змін до інших законодавчих та підзаконних актів України, повністю відповідає всім міжнародним зобов’язанням, взятим на себе Україною. Водночас цей акт гуманізму свідчитиме про вірність України принципам верховенства права та підтримку стандартів демократії, що залишається важливим, зокрема, і для України.
 
Інформаційна довідка щодо проблем, пов’язаних із врегулюванням масової вимушеної міграції громадян Республіки Білорусь до України шляхом надання статусу біженця чи додаткового захисту в Україні
 
Правовий інститут міжнародного захисту (надання статусу біженця чи додаткового захисту) – неефективний інструмент розв’язання проблеми масової міграції громадян республіки Білорусь до України. Це зумовлено як правовою природою цього інституту, так і процедурними моментами.
 
Порядок надання притулку в Україні регулюється Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.
 
Надання притулку (чи міжнародного захисту) здійснює Державна міграційна служба України після звернення такої особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Це індивідуальна процедура, у якій надання статусу біженця чи додаткового захисту здійснюється (чи мало б за законом здійснюватися) передовсім у результаті дослідження індивідуальних обставин, у яких перебувала і перебуває особа, і відповідности цих обставин досить чітко і жорстко прописаним критеріям.
 
Процедура надання статусу біженця або особи, що потребує додаткового захисту, згідно із законодавством, має тривати до двох місяців (або ж від перших відвідин міграційної служби – дещо довше), однак на практиці шукачі притулку очікують на рішення ДМС набагато довше; з урахуванням же процедури оскарження відмови в захисті (а саме: відмова в українській практиці є звичайним сценарієм, бо практика відчутно відрізняється від прописаної в законодавстві) іноді цей строк становить півтора-два роки. Протягом усього цього строку заявник може посвідчити свою особу виключно довідкою, яка видається ДМС під час вилучення на зберігання паспорта, що залишається в територіальних управліннях ДМС за місцем звернення протягом усього строку розгляду заяви. Довідка, своєю чергою, не є повноцінним документом, який посвідчує особу.
 
Отже, особа місяцями, а іноді й роками перебуває на території України без права працювати, відкривати рахунки, здійснювати будь-які нотаріальні дії, юридично оформлювати акти життєвого стану, без права виїхати за кордони України та навіть надовго залишити адміністративні кордони області, у якій вона звернулася по захист.
 
У надії на зміну і нормалізацію ситуації в Білорусі найближчим часом або просто не бажаючи долучатися до неприємного, бюрократичного та тривалого процесу з негарантованим результатом громадяни Республіки Білорусь часто вирішують не звертатися по статус біженця чи додатковий захист.
 
У ситуації загострення соціально-політичної кризи в сусідній країні, що становить небезпеку для деяких її громадян, вважаємо доречним якнайшвидше використання простих правових інструментів покращення ситуації. Збільшення термінів законного перебування громадян Білорусі в Україні дозволить гарантувати їм належну безпеку і позитивно вплине на білорусько-українські відносини.