Підбито підсумки роботи мережі правозахисних дитячих центрів Донбасу за перший рік, який сплинув у середині березня. За рік роботи мережі клієнтами шести її центрів стали більш ніж 700 осіб. Кількість звернень у Донецькій області трохи перевищила кількість звернень у Луганській області, різниця склала 10%.
Вік клієнтів, по відношенню до яких надходили запити та звернення становив в основному від 0 до 21 року. Найстаршій клієнтці мережі 28 років (соціально неадаптована мати трьох малолітніх дітей, яка залишилася без житла в наслідок пожежі), наймолодший/наймолодша – ще тільки має народитися (по допомогу звернулася молода вагітна жінка з числа сиріт, яка також не має житла і виховує вже двох малюків).
Загальна кількість клієнтів
Общее количество клиентов: 725
Аналізуючи вік клієнтів, можна виділити три «демографічних» піка: перший припадає на 1991-1996 роки (серед клієнтів переважно молоді люди віком 14-19 років) та два менш яскраво виражених піка: діти, народжені у 2003 та 2007-2009 роках. Логічно ці піки можна позначити, як період економічної кризи на пострадянському просторі середини 90-х та період, коли діти кризових дев’яностих подорослішали і самі почали ставати батьками.
Нажаль, робота мережі показала, що саме так розвивається ситуація: невирішені проблеми соціальних сиріт, народжених у 90-ті доводиться вирішувати сьогодні знов, але тепер допомоги потребують не лише вони самі, а ще й їх власні діти, які у них з’являються, до речі, у досить ранньому віці: у 15-19 років.
Серед найбільш актуальних послуг виявилися консультації – в першу чергу, соціальним працівником, а також юридичні консультації. Цей показник характеризує, перш за все, соціальну інфантильність цільової групи, нездатність її представників реалізовувати свої елементарні громадянські права. У той самий час цей показник свідчить про бюрократизованість державної машини, а також про зневажливе ставлення її службовців до представників маргінальних груп. Іноді мовчазної присутності соціального робітника у паспортному столі було достатньо для того, щоб вирішити проблему з оформленням документів клієнта, з якою до того він не міг впоратися протягом кількох років в наслідок того, що чиновник відмовлявся надати нормальну звичайну консультацію. Часто траплялося так, що клієнт звертався по юридичну допомогу, а в наслідку отримував комплекс соціальних послуг, і навпаки.
Звіт щодо послуг за період 03.2009 — 03.2010
Загальна кількість послуг:
2699
1. Консультування соціальним працівником [440]
2. Юридичне консультування (особистий прийом) [284]
3. Надання харчування [197]
4. Психологічне консультування [122]
5. Надання можливості проживання [117]
6. Юридичні послуги [110]
7. Супровід при взаємодії з держслужбами [104]
8. Надання одягу [99]
9. Сприяння в оздоровленні [88]
10. Допомога в одержанні освіти [87]
11. Фото-відео послуги [74]
12. Надання взуття [73]
13. Складання юридичних документів [73]
14. Сприяння в оформлені документів [67]
15. Оздоровчі заняття [65]
16. Реабілітація від бродяжництва [61]
17. Одержання медичних довідок [56]
18. Реабілітаційний туризм [55]
19. Сприяння розвитку [49]
20. Правозахисний дитячий готель [46]
21. Телефонне (або дістанційне) косультування з юридичних питаннь [46]
22. Навчання побутовим навичкам дітей з інтернатів і неблагополучних сімей [44]
23. Консультації з питань дитинства [38]
24. Допомога в одержанні власного житла [35]
25. Пайок для незаможних сімей із дітьми в екстрених ситуаціях (продукти харчування) [34]
26. Юридичний аудит особистої справи вихованця дитячого закладу [28]
27. Заняття по цілевстановленню [22]
28. Правова освіта для соціальних сиріт [22]
29. Відновлення документів [17]
30. Супровід у суді [17]
31. Супровід підчас медичного обстеження, лікування амбулаторно, лікування в стаціонарі [16]
32. Транспортна доставка та супровід при переїздах для дітей [15]
33. Термінове надання медикаментів [14]
34. Відновлення соціальних зв’язків [13]
35. Заняття з сексуального виховання [12]
36. Сприяння в одержанні медичних послуг [10]
37. Санітарна обробка [8]
38. Допомога в зайнятості [7]
39. Прання одягу [7]
40. Захист у суді [5]
41. Надання харчування під час перебування у медичному закладі [5]
42. Реабілітація хімічно залежних [5]
43. Немедичний догляд за інвалідами [4]
44. Супровід підлітків в умовах вулиці [3]
45. Надання транспорту, допомога державним службам у доставці дітей [2]
46. Реабілітація дітей у кризі з перебуванням цілодобово в центрі домашнього типу, чотириразове харчування [2]
47. Супровід підлітка при вагітності та родах [1]
Відносно юридичного консультування та супроводу можна виділити також ще одну тенденцію: більшість клієнтів мережі з числа сиріт, а також соціальних сиріт фактично виявилися неспроможні скористатися належними їм за законом пільгами. Лише одиниці з соціально нестабільних породілль, які звернулися по допомогу, були в змозі оформити призначену їм грошову допомогу на вагітність та пологи, на народження дитини та для догляду за дитиною до 3-х років. Деякі з них навіть не підозрювали про існування такої грошової допомоги, народжуючи вже другу дитину. Дехто знав, але не мав змоги скористатися нею через відсутність місця реєстрації після закінчення інтернату та училищ, в гуртожитках яких були зареєстровані раніше, або через банальну відсутність документів, що засвідчують особу, чи підтверджують статус.
На 3-му місці серед наданих послуг – надання харчування, на 5-му – надання помешкання, на 8 та 12 – надання одягу та взуття. Популярність цих послуг викликав, мабуть, найбільшу стурбованість. Не дивлячись на показник дитячої та підліткової бездоглядності, який офіційно знижується, кількість дітей та молоді, які не мають постійного помешкання та матеріально не забезпечені, досить велика. Тисячі випускників інтернатів Донецької області не забезпечені житлом. Лише 40% із більш ніж 12 тисяч сиріт, які знаходяться в інтернатах, можуть розраховувати, залишаючи «державні» стіни, перевезти свої речі до власної домівки. Однак навіть у них немає гарантій, що ці стіни будуть придатні для проживання. Дуже часто житло, на поріг якого приходить 18-річний сирота, виявляється руїнами – без вікон та дверей, іноді навіть без даху. Багато з таких сиріт ще кілька років перебувають у так званих «сирітських» ПТУ (навчальні заклади, які мають достатню матеріальну базу, щоб забезпечити сироті повне державне утримання на період навчання: гуртожиток, харчування у їдальні).
Нажаль, ця проблема актуальна не лише для Донецької області. У правозахисному дитячому готелі зустрілися 21-річна макіївчанка Юлія та 25-річний Степан, який народився у Закарпатській області. Молоді люди зазнали схожої долі: інтернат - гуртожиток ПТУ – вулиця. На щастя, і Степан і Юля змогли утриматися від спокус вулиці і обрали для себе максимально цивілізований спосіб виживання: оселилися у під’їздах житлових будинків. Ставши «під’їздними безпритульними», молоді люди вхитрялися навіть зберігати охайний вигляд.
Але, як правило, молоді люди, які опинилися на вулиці без коштів на існування, стають частиною кримінального мікросоціуму: дуже швидко вони починають скоювати злочини у пошуку засобів для виживання та шукають втіху у алкоголі та наркотиках. Уникнути такої долі вдається небагатьом, оскільки середовище «андеграунду» істотно вражене цими пороками. Як наслідок – ледь досягнувши повноліття, багато соціально нестабільних молодих людей опиняються в місцях позбавлення волі. Часто до тюрми потрапляють також сироти, які не скоювали злочинів, а стали жертвами тортур з боку міліції і хибно звинувачені у злочинах, яких не скоювали. Наразі Мережа правозахисних дитячих центрів захищає у суді інтереси двох сиріт, які підписали зізнання у скоєнні злочину в наслідок фізичного тиску з ьоку представників міліції.
Дівчата, які на момент досягнення повноліття вже, як правило, встигають вступити до громадянського шлюбу, часто стають матерями. Працюючи з такими клієнтками, особливу увагу соціальні працівники та психологи звертають на зміцнення зв’язку між матір’ю та немовлям: налагодження лактації, здобування навичок догляду за дитиною, знань, необхідних для того, щоб забезпечити дитині нормальний фізичний та психічний розвиток.
Безумовно, вирішення проблеми забезпечення житлом не є панацея. Однак багатьом клієнтам правозахисного дитячого готелю період мешкання у соціально стабільному середовищі під патронажем соціального працівника дозволив налагодити соціальні зв’язки, визначитися з цілями на найближче майбутнє, а також окреслити більш далекі перспективи і почати працювати над їх реалізацією. Постановка на квартирну чергу, врегулювання питання отримання грошової допомоги та пенсій, можливість «поправити здоров’я» та придбати мінімальні побутові навички дозволяють таким людям отримати шанс на виживання.
Одним із достатньо розповсюджених приводів для звернення до юристів стали також борги за комунальні послуги, які накопичилися на особових рахунках квартир, до яких повертаються випускники сирітських закладів. Насправді борги зростають на рахунках померлих батьків, від яких сироти успадковують це житло, але комунальні служби не поспішають ці борги реструктуризувати та намагаються перекладати їх на плечі дітей, які повернулися з інтернату, що кардинально суперечить українському законодавству. Лише завдяки допомозі юристів і соціальних працівників дітям вдається відстояти свої права і позбавитися від необхідності сплачувати багатотисячні борги.
Крім того юристи часто змушені представляти інтереси молодих сиріт у суді, відстоюючи їх житлові та інші майнові права. Дуже часто майно цієї беззахисної категорії нашого суспільства стає легкою здобиччю шахраїв, нечистих на руку чиновників та жадібних родичів.
Величезних зусиль потребує робота з реабілітації від бродяжництва та навчання побутовим навичкам. В якості окремих послуг тут можна відокремити оздоровчі заняття, трудотерапію, реабілітаційний туризм, сприяння розвитку особистості (15-19, 22 позиції). Цей кропіткий процес потребує колосальних витрат часу та енергії з боку соціальних працівників, так і серйозних вольових зусиль з боку самих клієнтів. Однак результат повністю виправдовує ці інвестиції – нехай і нечисленні успішні історії (коли можно говорити про «зафіксований» результат) – кращий доказ того, що такій категорії дітей можна допомогти.
- Підбиваючи підсумки роботи мережі правозахисних дитячих центрів Донбасу, ми можемо сказати, що за перший рік ми досить серйозно змогли заглибитися в проблему. Набагато глибше, ніж ми робили це раніше, надаючи протягом 10 років виключно соціальну допомогу дітям та підліткам. Заглиблюючись у пласт юридичних проблем, ми навчилися бачити ситуацію в комплексі, завдяки чому нам іноді стає простіше знайти вихід із ситуації, - каже керівник Мережі правозахисних дитячих центрів Донбасу, президент НУО «М.АРТ.ІН-клуб» Вікторія Федотова.
- Другий рік роботи має дозволити нам акумулювати накопичений досвід та перетворити його на певний багаж знань та напрацювань, яким ми плануємо поділитися з нашими колегами – як із числа представників державних, так і альтернативних соціальних служб. Під час дистанційного курсу навчання, який відбудеться незабаром, а також на тренінгах ми розповімо про те, чому навчилися самі та спробуємо навчити цьому всіх бажаючих. Нажаль, ми зіткнулися з ти, що більшість закладів соціального профілю не мають штатних юристів. Тому знання, які наші юристи адаптують під потреби соціальних працівників, які піклуються про таку категорію дітей та підлітків, та викладуть у вигляді готових «кейсів» - апробованих алгоритмів, наповнених необхідними шаблонами документів – мають бути дуже корисними, - вважає Вікторія Федотова, - Звичайно ж, правозахисні центри подовжать свою роботу протягом ще одного року.
Крім того, ділитися накопиченим досвідом мережа планує також завдяки сайту, який вже працює, а також видання інформаційного альманаху та щоквартальної газети «Місто дітей», передплату на яку в квітня цього року безкоштовно отримали всі служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї та молоді, а також багато шкіл Донецької та Луганської областей.
Олена Горгадзе-Кузнецова
