12-13 квітня на честь 50 річниці першого польоту людини в космос, в рамках Громадської кампанії проти встановлення цензури ЗМІ та творів мистецтва в Україні, у Донецьку та Запоріжжі пройшов відкритий слем-турнір на захист свободи вираження думок. Його переможниця – Тетяна Ковалевич – розповіла про свою творчість, цензуру і еротику.
Тетяна Ковалевич: Я люблю каву і чоловіків. І те, й інше має бути міцним і гарячим. Про себе можу сказати так: …Если я решусь написать о себе, это будет тетрадь с многоточиями, В которой каждая точка имеет свое значение. Ну а что тут писать? – Девочка, питающаяся рифмованными строчками И частенько производящая их извержение…
Що штовхає Вас до написання віршів? Про що любите писати найбільше?
Тетяна Ковалевич: Я пишу за натхненням. Щоб написати вірш, мені потрібно пережити сильні емоції. Вони переростають у згусток енергії і в результаті виливається на папір. Мої вірші – віддзеркалення дійсності. Я пишу про іронічність життя, про час, ну і звичайно, про кохання.
Чому Ви вирішили брати участь у слем-турнірі?
Тетяна Ковалевич: Рішення було абсолютно свідомим. Я люблю брати участь у слем-турнірах і намагаюся не втрачати можливості виступити. Я вважаю, що якщо автору є що дати публіці, є що сказати, то він повинен це робити, він повинен цим жити. У фіналі я читала вірш «Оголена лірика», яким хотіла показати своє ставлення до цензури: На шесте извиваясь, зазывно виляет бедром. Я же – комплексы, штампы и фобии сбросив небрежно, Догола обнажаюсь пред публикой новым стихом. Моя лирика так глубоко и бесстыдно интимна, Выражает порывы всей шальной эрогенной души... Не читайте, не слушайте, если кому вдруг противно! Обнаженная лирика против цензуры и лжи!
На турнірі велася дискусія про загрозу встановлення цензури в Україні, яку несе Закон про суспільну мораль. Як Ви його оцінюєте?Чи вважаєте його небезпечним для сучасної літератури?
Тетяна Ковалевич: Думаю, що цей Закон ставить дуже жорсткі рамки сучасній літературі. Небезпека полягає в тому, що ці рамки з часом будуть ставати вужчими, залишаючи авторам все менше свободи. В результаті це може призвести до літературного колапсу.
У Ваших творах присутні елементи еротики. Наскільки я знаю, укладачі Закону про суспільну мораль до таких тем ставляться з великою обережністю, називаючи багато речей порнографічними. Не думаєте, що це торкнеться і Вашої творчості?
Тетяна Ковалевич:Грань між еротикою і порнографією тонка. Особливо тонкою вона стає в тому випадку, коли є особиста зацікавленість у забороні будь-якого автора. Тому навіть на невинну еротичну сцену може бути повішений ярлик «Порно», і твір відправиться в топку. І я не виключаю, що це може торкнутися і моєї творчості. Я вже зіткнулася з негативними докорами з приводу елементів еротики в моїй творчості. Але я не ображаюся, адже справа не в темі, а в тому, як вона розкрита.
Якою Ви бачите Україну через п'ять-десять років, у разі, якщо влада активно почне застосовувати Закон про суспільну мораль?
Тетяна Ковалевич: Мені здається, що з часом у нас може дійти до того, що за відверту сцену в тексті автора будуть ставити обличчям до стіни і розстрілювати на місці. За тими ж, хто мав необережність що-небудь не те сказати, вночі буде приїжджати «чорний воронок», а суворі люди в шинелях зі словами «Нам сигналізували, що Ви ворог» будуть заарештовувати порушників і саджати без права листування. Можливо, я перебільшую, але якщо найближчим часом нічого не зміниться, то через десять років цей сценарій може стати реальним.
Розкажіть про специфіку розвитку літератури Донбаського регіону
Тетяна Ковалевич: Донбас - промисловий регіон. Важка робота відбирає в людей багато сил і часу, тому в їх душі не залишається місця для лірики. Але часи змінюються. Останнім часом у нас проводиться багато різноманітних культурних заходів, все більше молоді починає цікавитися літературою. Мені хочеться вірити, що в найближчому майбутньому Донбас зможе заявити про себе, як про висококультурний регіон.
Інтерв'ю брала Крикун Євгенія
