Суд у справі Олаолу Фемі, луганського студента з Нігерії, обвинувачуваного за самозахист під час скоєного на нього і його друга нападу, продовжує розбиратися в ситуації і допитує нових свідків. На останньому судовому засіданні, яке відбулося 7 лютого, був допитаний свідок з боку обвинувачення, потім суд перейшов до вивчення матеріалів справи. Чим далі просувається судове слідство у цій справі - тим більше в ньому проявляються суперечливість показань "потерпілих" і загадки.
На наступному засіданні, яке відбудеться 12 лютого об 11:00, свідчення дадуть лікарі, що надавали першу допомогу «потерпілим». Така необхідність виникла внаслідок суперечливості версій обвинувачення, оскільки Віталій Гаман, на життя якого нібито Фемі і вчинив замах, стверджує, що ще під час нанесення йому ударів і порізів він знепритомнів і прокинувся вже в лікарні. Цю інформацію прокуратура використовує як доказ тяжкості завданих «потерпілому» ушкоджень. Однак Інна Пашкова наполягає, що до приїзду швидкої розмовляла з Гаманом, допомагала йому зупинити кровотечу, відповідно він весь час був у свідомості, про що свідчить і медична документація.
На останньому засіданні суду врешті вдалося повторно допитати свідка з боку обвинувачення, водія таксі - Євсєєва Дениса. Оскільки підсудний і його друзі стверджують, що це не та людина, яка підвозила їх на місце події вночі 5 листопада 2011 року, а служба таксі «Комфорт», послугами якої в той вечір скористалися студенти, надала інформацію, що Денис Євсєєв дійсно працював у їхній конторі, але не в 2011 році, а з лютого по квітень 2012, у захисту виник ряд питань. Євсєєв на диво добре пам'ятає, як вели себе його іноземні пасажири, куди і звідки він їх віз, хто платив, але в той же час не пам'ятає, як до нього надійшов виклик, і навіть свій позивний номер. Водій пояснює інформацію, надану службою таксі, тим, що він працював неофіційно, без запису в трудову та без будь-якого договору, що регулює умови співпраці, просто оплачував послуги диспетчера. Пояснити, чому він зафіксований серед працівників служби «Комфорт» і звідки взявся договір на період з 22 лютого по 10 квітня 2012 року, свідок не може, наполягає, що жодних угод з таксі не укладав. За словами оперуповноваженого, що дивним чином відшукав свідка, більше 10 служб таксі Луганська оголошували по радіозв'язку своїм співробітникам про розшук водія, який бачив початок конфлікту між Фемі та «потерпілими», але Євсєєв цього оголошення не чув, хоча запевняє, що зараз теж працює в таксі і підтримує зв'язок з диспетчером, при цьому відмовляючись повідомити своє нинішнє місце роботи.
В черговий раз свої свідчення підкоригував «потерпілий» Віталій Гаман, і, ймовірно, побоюючись знову бути неточним, зачитав з аркуша. В останній версії Віталій розповів, як схопив Фемі однією рукою за комір, а другою за руку, в якій той тримав уламок від розбитої пляшки, став витягати підсудного з під'їзду, в чому йому допомагали Леменчук і Лобода. На крики Лободи повернувся в під'їзд, але побачив Олаолу, злякався і став тікати. Далі все пам'ятає смутно - обвинувачений повалив його на землю і став наносити удари гострим предметом по голові та шиї, після чого, зі слів «потерпілого», він втратив свідомість. Багато моментів не пам'ятає, посилаючись на проблеми зі здоров'ям і провали в пам'яті.
Далі суд перейшов до вивчення матеріалів справи. Зокрема, було зачитано протокол огляду місця події, в якому говорилося, що порвана сумка (сумка Олаолу), покрита брудом, пилом і плямами бурого кольору, була знайдена в 9 метрах від стіни будинку, де відбувався конфлікт. У сумці знаходилися зошити з конспектами іноземною мовою, листи А4 і біла керамічна кружка - все це було вкрите плямами бурого кольору. На асфальті в півметра від ганку виявлений хутряний комір (комір також належав Фемі), а на відстані 3 метрів від бордюру знайдена пляма бурого кольору розміром 35х20 см. На сходовому майданчику першого поверху, а також на сходових маршах до першого та між першим і другим поверхами виявлено безліч уламків від пляшки, фрагмент шийки пляшки з гострими краями та множинні плями бурого кольору у вигляді крапель. Олаолу не знає, як його сумка опинилася на вулиці. За його словами, коли він намагався піднятися зі сходів після першої атаки, Гаман потягнув його за сумку, щоб завадити, від чого сумка порвалася, а весь вміст випав на підлогу - цим Фемі пояснює численні плями крові на його університетських зошитах. Коли Олаолу побачив, що Вікторія Медведєва комусь телефонує, він кинув усі свої речі на підлогу, захопивши з собою лише уламок від пляшки, щоб захищатися в разі повторного нападу. Звідки виникло друге питання, на яке ніхто не може дати відповідь, - як шийка пляшки, яку Фемі, за його словами, викинув тільки на зупинці, з’явилася знову в під'їзді. Щоб з'ясувати це, адвокати підсудного клопотали про огляд предмета під час наступного судового засідання. Ще одна загадка - звідки в сумці взялася керамічна кружка, що, як каже обвинувачений, не належить йому, і як ця сумка - залишена Фемі в під'їзді - виявилася в 9 метрах від будинку.
Далі було зачитано заяву Дмитра Леменчука про вчинений щодо нього злочин, де він звинувачує в нападі не тільки Фемі, але і його супутника Еніолу Судаді, який фігурує у справі як свідок. А в перших поясненнях «потерпілого», які були відібрані відразу після події, Дмитро докладно описує кухонний ніж, який він нібито бачив в руці Олаолу, а також як були нанесені удари Пашкової Інні. У своїх останніх судових свідченнях Леменчук сказав, що взагалі не бачив Пашкову в під'їзді, а кров на її обличчі помітив тільки в машині швидкої допомоги.
Таку плутанину в перших свідченнях «потерпілий» пояснив просто: «Коли сиділи вчотирьох в райвідділі, була купа, нісенітниця - хто що зміг, почув, той те і додав». Коли ж суд і захист спробували з'ясувати, чи справді потерпілих допитували всіх одночасно, Дмитро розгубився, став м'ятися, поки суд не зробив зауваження адвокату звинувачення за спробу підказати правильну відповідь. На цій оптимістичній ноті колегія суддів оголосила про перерву і закрила засідання.
Докладніше про справу: http://hr-activists.net/node/4543
Аудіозапис засідання: http://bit.ly/VICwv5
Ініціатива «Справедливість для Олаолу»
