Суд у справі Олаолу: Фемі та Судаді не впізнають таксиста, якого прокуратура видає за "свідка"

 

Колегія суддів у справі Олаолу Фемі тепер готова збиратися на засідання кожен день, щоб якомога швидше оголосити вирок підсудному: наступне засідання хотіли призначити вже на 9 листопада, але за клопотанням захисту розгляд кримінальної справи продовжиться об 11:00 13 листопада. До наступного засідання прокурор уже готовий оголосити змінене обвинувачення, що йому не вдалося зробити під час попереднього засідання (08.11) у зв'язку з відсутністю перекладу англійською процесуального документа.

 

Засідання 8 листопада почалося з клопотання представників центральних телеканалів про відеозйомку початку засідання. Суд задовольнив клопотання і приступив до допиту раптово знайденого через рік «свідка» - водія таксі, яке привезло нігерійських студентів з медмістечка до місця події.

 

Євтєєв Денис Володимировичпрацює в таксі неофіційно, рік тому працював у службі «Комфорт» «без запису в трудову», коли він залишив роботу в даній службі і де працює зараз, з'ясувати не вдалося - суд зняв питання захисту. Денис Володимирович розповів, що забрав 3 або 4 (не пам'ятає точно) африканців із медуніверстету, не береться стверджувати, чи були це саме підсудний і свідки, оскільки нігерійці «йому всі на одне обличчя» і упізнати своїх пасажирів він не зможе. Але Євтєєв дуже добре запам'ятав події однорічної давнини, оскільки зазвичай його клієнти-іноземці завжди доброзичливі, тихі і товариські, а в той раз пасажири були агресивні і галасливі. Протягом 5-10 хвилин таксист намагався з'ясувати у студентів, куди потрібно їхати, оскільки ті щось обговорювали між собою на підвищених тонах, все ж вирішили їхати в центр. В дорозі африканці голосно і емоційно розмовляли, було чути запах алкоголю, передній пасажир сильно жестикулював, чим утруднював керування автомобілем. У чому проявлялася агресія пасажирів, про яку багато разів згадав «свідок», і на кого вона була спрямована пояснити не зміг - "просто таке складалося враження". Євтєєв стверджує, що пригрозив пасажирам звернутися в міліцію, після чого ті трохи притихли. Таксист володіє англійською виключно «на шкільному рівні», тому не розумів, про що між собою говорили студенти, але сам звертався до них російською - і цього було достатньо для розуміння. Неподалік від 7-го будинку кв. Героїв Брестської Фортеці (ГБК) автомобіль зупинився. Пасажири почали сперечатися між собою, як зрозумів «свідок», про те, хто буде розплачуватися з водієм. Задні пасажири вийшли швидше, а передній затримався, тому йому довелося платити. При виході нігерійці нецензурно вилаявся на те, що ліві дверцята автомобіля були заблоковані, англійською поскаржилися на водія і сервіс (нецензурну англомовну лайка «свідок» теж знає «зі шкільної програми», тому без проблем зрозумів суть претензій). Коли пасажири, які сиділи на задньому сидінні, вийшли, - водієві здалося, що вони з кимось розмовляють - нібито, голосно до когось зверталися - але у дворі Євтєєв не побачив нікого, оскільки було темно. Пізніше кілька чоловічих голосів з темряви російською «попросили» африканців «вгамуватися» і «бути тихіше». Коли передній пасажир вийшов з автомобіля, всі нігерійці попрямували у бік під'їзду, а таксист поїхав і не знає, що відбувалося далі. Денис Володимирович запевняє, що це був кінцевий пункт маршруту його клієнтів, - а якби вони й хотіли їхати далі, то він відмовився б везти їх, «побоюючись за власну безпеку».

 

У прокуратури і захисту виникло питання, де ж він був весь цей рік і чому слідчий не зміг розшукати його раніше. Євтєєв повідомив, що захоплюється онлайн-покером, тому через тиждень після проблемних клієнтів натрапив в інтернеті на інформацію про бійку між африканською і українською молоддю. Тоді він припустив, що це якось пов'язано з його недавніми пасажирами, - але оскільки в ЗМІ не було інформації про те, що когось розшукують, не вважав за необхідне звернутися в міліцію і дати свідчення. Протягом року до нього ніхто не звертався, інформації про те, що його шукають, не надходило. Приблизно 3-4 дні тому серед таксистів поширилась чутка, що розшукується той самий водій таксі, та й цьому «свідок» не надав значення. Але близько 6 годин вечора перед судовим засіданням (07.11.12) до Євтєєва, що перебував біля педуніверситету в очікуванні виклику, підійшов чоловік, який пізніше представився співробітником міліції, і став його розпитувати - чи давно він працює в таксі, в якій службі, чи працював рік тому, чи не чув що-небудь від своїх колег про історію з іноземними студентами. Дивний збіг обставин привів співробітника міліції до того самого розшукуваного «свідка» - Євтєєв зіставив усі факти і зрозумів, що саме він і потрібен міліції для прояснення ситуації і відновлення справедливості. Далі Денис Володимирович відвіз міліціонера в Ленінський райвідділ, де в настільки пізній час вони й продовжили обговорення подій минулого року. Євтєєв, звичайно, дивився посвідчення співробітника, який його знайшов, але не запам'ятав прізвища і навіть імені, оскільки, за його словами, «ніколи не запам'ятовує непотрібну для нього інформацію». Аудіозапис допиту доступний за наступним посиланням: http://bit.ly/QtydpS

 

Олаолу Фемі і Еніола Судаді ще до початку допиту «свідка» повідомили, що це не та людина, яка везла їх тієї ночі. Але й описати водія студенти не можуть: Фемі тільки пам'ятає, що водій був дуже високим, що було помітно навіть в положенні сидячи, а Еніола згадав, що у водія було темне, довший середнього волосся, він був високий і «у тілі». Також обидва нігерійця спростували свідчення, стверджуючи, що вони не могли платити таксисту, оскільки не мали при собі готівки - її повинен був принести з квартири Кріс.

 

Ані підсудний, ані захист так і не змогли отримати відповідь на питання, звідки саме (будинок, під'їзд) забирав своїх пасажирів таксист - суд зняв всі питання з цього приводу. А сам Євтєєв так не визначився з кольором автомобіля, на якому він тоді працював - між темно-червоним і бардовим. Не пам'ятає «свідок» і пляшки віскі об'ємом більше літра, яку везли в руках студенти.

 

Далі показання свідка дала Тиха Єлизавета Олексіївна, мешканка кв. 6 будинку 7 кв. ГБК, сусідка Кріса та Віктора. Пенсіонерка прокинулася вночі від триразового несамовитого жіночого крику, подивилася у вічко, але побачила тільки по тіні, що на третій поверх промайнула фігура, більше в межах видимості вічка нічого незвичайного не помітила. З під'їзду було чути шум бійки, метушня, характерна для боротьби, і звуки, «ніби щось об щось б'ється». Чоловік порадив жінці не втручатися, і поки вони вирішували, як бути, в двері вже подзвонила міліція. Коли Єлизавета Олексіївна відкрила двері - то побачила, що сходи та майданчик в крові. Своєму сусідові Дімі Леменчуку свідок дала прекрасну характеристику, але й африканців охарактеризувала як ввічливих сусідів. Слідство ж не прийняло свідчень жінки: за її словами, наступного дня приходила якась жінка, розпитувала, але протокол не складала.

 

Суд перейшов до допиту Крістіана Адібі, худорлявого хлопця 22-х років, одногрупника Фемі, у квартиру до якого і їхали студенти. У п'ятничний вечір Кріс пішов у гості до друга Макдоналда, куди трохи пізніше під'їхав і Олаолу. Студенти спілкувалися, а потім викликали таксі та вчотирьох пішли до машини. У них не було із собою грошей в гривнях, тому Кріс збирався зайти додому в кв. 5 будинку 7 кв. ГБК, взяти грошей і щось скопіювати з ноутбука, щоб далі їхати до Фемі. Виходячи з таксі разом з Віктором, свідок чув, що хтось кричить російською, але він не розуміє мови, тому не надав значення, а в темряві не побачив у дворі людей. Поки Кріс в квартирі копіював інформацію на флешку, з вулиці було чути крики. Він подивився у вікно кухні: у дворі не було нікого, тільки український хлопець в одних штанах біг у бік під'їзду, вже на порозі підхопив із землі палицю і забіг у будинок. Це налякало хлопця, адже всі тоді говорили про недавній напад на іноземних студентів у дворі педуніверситету. Кріс сказав Віктору, що щось сталося, і закрив двері квартири. Пізніше чув одиничний агресивний жіночий крик в під'їзді.

 

Кріс також не зміг описати таксиста, але повідомив, що вони не могли розплатитися. Власне упізнати ж знайденого водія не представилося можливості, оскільки той відразу після допиту залишив зал. Серед присутніх в суді потерпілих (Лободи і Пашкової), свідок не упізнав хлопця, якого бачив під під'їздом, але стверджує, що зможе його впізнати, якщо побачить.

 

Після допиту свідків адвокат «потерпілих» спробувала зачитати письмові уточнення Віталія Гамана до його показань, оскільки сам заявник проходить курс лікування, - але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

 

Найімовірніше, на наступному засіданні суд постарається завершити вивчення матеріалів справи та перейти до дебатів сторін. Таким чином, від оголошення вироку по даній кримінальній справі нас відділяють одне або два засідання. Вже дуже скоро ми побачимо, що вибере луганська Феміда: справедливість, або порятунок репутації прокуратури.

 

 

САМОЗАХИСТ - НЕ ЗЛОЧИН!

 

Ініціатива «Справедливість для Олаолу»

 

Ініціатива “Справедливість для Олаолу” - це об’єднання неурядових організацій та окремих осіб, які занепокоєні кримінальним переслідуванням Олаолу Сунканмі Фемі, що має ознаки сфабрикованого і упередженого. Ініціативу створено для збору і поширення інформації про перебіг його справи, обстоювання права Олаолу на доступ до справедливого правосуддя та відновлення справедливості щодо нього.

 

Контакти Ініціативи “Справедливість для Олаолу”:Tel.: +380 50 8106649 (Юлія) (укр., рос.);+380 50 3348780 (Maksym) (Eng., Ukr., Rus.).

E-mail: postup.hrc@gmail.cominfo@noborders.org.ua