30 листопада-1 грудня Луганськ відвідала правозахисна делегація Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!». В рамках дводенного візиту Володимир Чемерис, Олександра Дворецька, Михайло Лебедь та Михайло Каменєв обговорили з громадськістю право на мирні зібрання в Україні та висловили свої рекомендації органам місцевої влади, міліції та представникам громадських організацій.
Спільно з експертами Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» Михайлом Каменєвим і Михайлом Лебедем громадськості вдалося обговорити законопроекти №2450 і №10569, що припускають регулювання свободи мирних зібрань в Україні, і обговорити стандарти роботи міліції з охорони громадського порядку під час проведення мітингів і акцій.
Голова правління ВГО «Інститут Республіка» Володимир Чемерис пояснив, у чому ж полягає проблема, яка стала приводом для зустрічі: «Громадські організації по всій Україні об’єдналися в ініціативу «За мирний протест» саме тому, що ситуація з мирними зібраннями в країні є досить поганою. Власне ми бачимо систематичні порушення свободи зібрань. І про це говорять не тільки українські правозахисники, про це говорять і міжнародні організації,Насправді ця свобода для української спільноти дуже важлива, оскільки це, напевно, найефективніший, а наразі єдиний засіб відстояти свої права. Як ми бачимо, ті самі афганці, чорнобильці, коли не змогли захистити своїх прав у якихось інших інстанціях, їм залишилось тільки одне – виходити на вулицю. Те саме можу сказати й про профспілки, адже коли постало питання у Верховній раді про те, що може бути прийнятий новий трудовий кодекс, був тільки один спосіб зупинити це – вийти на протест. І для студентів це дуже важливо, тому що коли йшлося про закон про вищу освіту, який також хотіли прийняти, то залишився тільки один спосіб зупинити дію постанови кабміну про введення платних послуг у внз – вийти на вулицю. І багато цих громадських вимог було виконано – ця постанова була відмінена, трудовий кодекс не був прийнятий, і багато є прикладів, коли громадяни засобами мирного спротиву добивались дотримання їхніх вимог. Та й взагалі слід відзначити, що мирні зібрання є локомотивом історії. В історії України, яка розгортається на наших очах, ми бачили не раз, як за допомогою мирних зібрань вдавалось круто поміняти ситуацію в країні. На добре чи на гірше – це вже інше питання, але люди побачили, що завдяки цьому вони можуть навіть змінити країну. З іншого боку, очевидно, що влада завжди хоче цю свободу зібрань якось обмежити. Звідти, власне кажучи, і починаються ці порушення. Саме тому громадські організації об’єдналися в ініціативу «За мирний протест» тоді, коли виступили проти закону про мирні зібрання , який кабінет міністрів. Законопроект зареєстрований під номером 2450, в народі називається «більше трьох не збиратись». І наразі нам вдалося не допустити ухвалення цього закону, вдалося відправити його на розгляд до Венеціанської комісії, на розсуд міжнародних експертів, якими був винесений практично вирок цьому законопроекту.
В Луганську вже був навесні цього року був подібний круглий стіл, але чому виникла ще раз необхідність провести захід, тому що після того ми побачили, що існують судові рішення про заборону мирних зібрань в Луганську, що міська рада, не маючи на те повноважень, забороняє проводити мирні зібрання в центрі міста, що в районному центрі області було прийнято незаконне, антиконституційне положення про перелік місць, де забороняється проводити заходи. Тому виникла потреба в цій розмові».
Член Консультативної ради приУповноваженому Верховної Ради України з прав людини, який входить до робочої групи з доопрацювання українського законопроекту «Про свободу мирних зібрань» Михайло Каменєв розповів про те, що ж наразі відбувається із цим законопроектом, зареєстрованим під номером 2450. «Законопроект в тому вигляді, в якому він зараз є, - це поліцейський дубець в руках влади», - зазначив Михайло, говорячи про недоліки майбутнього закону. Також правозахисник відзначив, що ухвалення одного лише профільного закону наразі не буде достатньо, оскільки законодавство України потребує комплексних змін усіх нормативних актів, які так чи інакше зачіпають свободу мирних зібрань, таких як Кодекс про адміністративні правопорушення, Кодекс адміністративного судочинства, Закон «Про органи місцевого самоврядування». Законопроект, який передбачає всі необхідні зміни, розроблений, але наразі також не був прийнятий Верховною Радою. Втім, правозахисники не мають сумнівів, що усі необхідні зміни будуть прийняті вже наступного року новим складом Верховної Ради, оскільки потреба у цих законодавчих корективах існує незалежно від того, чи буде підтриманий профільний закон чи ні.
Заступник голови ВМГО «Фундація Регіональних Ініціатив» Михайло Лебедь розповів присутнім про те, що ж поганого в законопроекті «Про мирні зібрання»: «Один із основних суперечливих моментів - питання спонтанних мирних зібрань і строків повідомлення. Наразі проблем з українським народом майже нема, зібрання справді мирні, тож навіщо тоді регулювати цю сферу? Наразі в законопроекті йдеться про два робочі дні, але якщо підготовка до заходу припадатиме на вихідні чи свята, то це буде і чотири дні, і більше. А прописані в законопроекті спонтанні заходи не є спонтанними в європейському розумінні, оскільки оговорюється обов’язок про них повідомляти. Ще важливий момент – список місць, який визначає, де заборонено проводити зібрання, не є вичерпним, що дозволяє прийняти купу інших нормативних актів, відповідно до яких кількість заборонених місць буде значно збільшуватись, адже насправді відслідкувати усі законопроекти неможливо, оскільки взагалі законопроект може бути не про це, але там може бути якийсь момент, який обмежуватиме свободу мирних зібрань. І ще один неузгоджений момент – це заборона мирних зібрань, яка дозволяється суду в разі, якщо зібрання має на меті перешкоджання реалізації прав і свобод інших людей. Це такий собі перифраз статті Європейської Конвенції, але лише перифраз. І це дійсно може стати проблемою, оскільки, наприклад, в Харкові це стало нормальною практикою – в мотиваційній частині судових заборон посилатись саме на цей аспект».
Розповіла про своє бачення проблеми і голова Кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька: «Коли суди говорять про обмеження прав інших і про те, що ви обмежуєте право на пересування, то це ні то інше як маніпулювання термінами права, оскільки якщо людині треба не пройти прямо через площу, а обійти дане зібрання, то це не є обмеженням права на пересування. Право на пересування говорить про те, що ти можеш в будь-який час, в будь-який спосіб, у будь-якому місці вільно пересуватися. Якщо ж ти просто не можеш пройти прямо, то тоді ми не можемо ні ларьки ставити, ні будь-які нові забудови, тому що так чи інакше це обмежує наше право на пересування ».
В ході приїзду в Луганськ голова Кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька та менеджер Правозахисного центру «Поступ» Ярослав Мінкін провели тренінг в рамках регіональної секції працівників соціально-психологічної служби ПТНЗ «Використання інноваційних методів формування громадянських і соціальних якостей молоді», на якому поділилися методиками неформальної освіти молоді «Жива бібліотека» та «Форум театр». Так само експерти презентували інформаційно-освітню програму по встановленню громадського контролю над діями працівників органів внутрішніх справ, що діє в Україні з 2010 року.
Під час вечірнього ефіру на телеканалі ЛКТ «Три кити» голова Інституту «Республіка» Володимир Чемерис та голова КПЦ «Дія» Олександра Дворецька розповіли жителям Луганської області про важливість свободи мирних зібрань в Україні, як одного з найбільш дієвих методів відстоювання своїх прав.
Фінальним заходом візиту став семінар «Свобода мирних зібрань в Україні: інструкція для активіста», що проходив в ЛОУНБ імені М. Горького. На даному заході Володимир Чемерис та Олександра Дворецька підвищили рівень знань представників місцевих громадських організацій і представили учасникам ефективний алгоритм проведення мітингів і акцій для відстоювання суспільних інтересів.
Фото з акцiй дивiться за лiнком: http://postup.lg.ua/gallery/krugliy-stil-za-mirniy-protest-0
Прес-служба Правозахисного центру «Поступ»
